Наукові школи

Наукова школа заснована у 2003 році Щербою Анатолієм Андрійовичем, членом-кореспондентом НАН України.

Учнями та продовжувачами ідей А.А. Щерби є доценти кафедри: Перетятко Ю.В. та Щерба М. А. За значний вклад у розвито к науки вони нагороджені державними преміями:

Перетятко Ю.В. - Лауреат премії Президента України для молодих вчених за роботу “Розробка та впровадження самоутримних ізольованих і високовольтних захищених проводів ліній електропередачі напругою до 132 кВ” (2009 року).

Щерба М.А. - Лауреат премії Президента України для молодих вчених 2014 року за роботу «Створення пожежобезпечних електричних кабелів різних класів напруги».

Мета наукових досліджень:

• Метою НДР №2934-ф є розробка наукової концепції формування в гетерогенному струмопровідному середовищі (зокрема, в шарі струмопровідних гранул) багатоканальних електроіскрових розрядів і багатьох швидкомігруючих електричних іскрінь з використанням методів системного аналізу взаємозалежних електричних параметрів напівпровідникового генератору високочастотних імпульсів і стохастичного іскроерозійного навантаження та методів регульованої параметричної стабілізації режимів розрядів.
• Метою НДР №2021п є розробка математичних і фізичних моделей для аналізу неоднорідних електричних полів і процесів старіння структурно модифікованої поліетиленової ізоляції кабелів під напругою до 110 кВ та розробка методик розрахунків експлуатаційних режимів кабелів, оптимізації технологій їх промислового виробництва та діагностики.

Наявні фундаментальні наукові результати:

• розроблено основи теорії чисельного моделювання та аналізу розподілу електричних полів в електроенергетичних об’єктах та неоднорідному середовищі, зокрема в твердій полімерній ізоляції з поверхневими та об’ємними мікронеоднорідностями
• розроблено основи теорії формування багатоканальних електроіскрових розрядів у гетерогенних середовищах та швидкої міграції короткочасних мікроплазмових електроіскрінь в шарі струмопровідних гранул
• створено принципи побудови тиристорних перетворювачів електроенергії та регулювання їх параметричних зв’язків для стабілізації режимів технологічних систем електромагнітної обробки металів та металовиробів

Найбільш важливі науково-прикладні результати:

• Розроблено методи та засоби для формування багатоканальних електроіскрових розрядів зі швидкою міграцією іскрінь (мікроплазмових областей з температурою ( T> 6×103 К і тиском P> 200 МПа ) в шарі металевих гранул та для інтенсифікації виробництва іскроерозійних мікро- та нанопорошків з великою швидкістю охолодження і отриманням дисперснозміцнених і аморфних мікро- і наноструктурних частинок.
• Розроблено електрообладнання для електроплазмового та іскрокоагуляційного знезараження і комплексної очистки водних скидів від бактеріологічних, органічних і неорганічних забруднень (зокрема скидів інфекційних медичних установ і водних потоків ТЕЦ і ЦЕС).
• Отримано результати по магнітогідродинамічній та електророзрядній обробці рідких металів з метою покращення їх структури, експлуатаційних властивостей і регулювання режимів дозованого розливу. В 2001 році розроблено електротехнологічне обладнання для магнітногідродинамічної обробки рідкої сталі (ємністю 6 т і 12 т) і впроваджено на Новокраматорському машинобудівному заводі для електродугової наплавки валків по технології Інституту електрозварювання НАН України.
• Разом з колегами на ЗАТ „Завод „Південкабель” (м.Харків) розроблено методики, рекомендації та вітчизняні технології, які впроваджено в технологічну лінію серійного виробництва силових електрокабелів зі ЗПЕ-ізоляцією напругою до 110 кВ. Рівень часткових розрядів виготовлених за 2007 р. кабелів на 110 кВ був менше 2,5 пКл (у зарубіжних до10 пКл), що підтверджує досягнення параметрів найвищого світового рівня.
• На ЗАТ „Завод „Південкабель” (м.Харків) освоєно крупносерійне виробництво самоутримних ізольованих проводів напругою до 35 кВ включно для потреб енергетики, насамперед для сільських електромереж.

Наукові дослідження проводяться в лабораторіях НТУУ „КПІ”, Інститутів Національної академії наук України, ЗАТ „Завод „Південкабель” (м.Харків), університетах та інститутах Росії, Франції, Англії та інших країнах Європи.